У 1376 р. Владислав Опольський, тодішній правитель галицьких земель, від¬дав ділянку, на якій стоїть будинок, католицьким архієпископам.
З того часу аж до 1939 р. ділянка і будинки на ній належали церкві. Але не все йшло гладко. У XIV ст. Львів не дуже поспішав віддавати ділянку архієпископу Бернарду, котрий до того вимагав ще й церковну десятину. Тоді розлючений прелат наклав на Львів інтердикт — заборону виконання богослужінь і релігійних обрядів, а потім взагалі відлучив місто від церкви. Львів’яни поскаржилися папі римському, і той, не домігшись нічого умовляннями, відлучив від церкви архієпископа Бернарда. Інтердикт і відлучення зняв зі Львова архієпископ Перемишльський Ерік. У будинку, який тоді був споруджений, зупинялися польські королі та литовські князі. Тепер важко сказати, коли він припинив існування. В усякому разі після пожежі 1327 р. на цій ділянці з’явився новий, знесений вже у 1634 р. за розпорядженням архієпископа С. Ґроховсько- го, а на його місці поставили той, що стоїть зараз. Автором проекту був відомий архітектор Ян Покорович. Будинок мав 68 кімнат. Особливою пишністю вирізнялися спальня архієпископа та зала, викладена золотавою цеглою і кахлями, спеціально замовленими в Ґданську (так звана Фарфорова, або Золота, зала). Важко встановити, коли було знищене це оздоблення. Судячи з усього, це сталось у середині XIX ст. Під час останньої реставрації будинку в 1988 р. були виявлені залишки золотавого тинькування, яке, мабуть, було наслідуванням подібного у Золотій залі.
Протягом століть будинок служив помешканням поль¬ських королів. У 1673 р. в ньому помер король Міхал Корибут Вишневецький. У серпні 1724 р. великий коронний гетьман А. Сенявський віддавав свою дочку Софію за С. Денгофа. Наречений влаштував у будинку великий прийом. На спеціальних щоглах горіло 600 смолоскипів і 400 ліхтарів. Дорога до будинку була позначена шістьма вишками, при¬крашеними світильниками. З вікон виставили чотири дощові труби-ринви, — з яких протягом години лилося угорське вино. У 1844 р. будинок купив архієпископ Ф. Піштек і передав його католицькій семінарії. А семінарія віддавала будинок в оренду. Було добудовано четвертий поверх, щоб винаймати його під помешкання. Але переважно будинок орендували друкарні. У 1909-1914 рр. тут містилися Чиновницьке казино і водночас — клуб англійців, що мешкали у Львові, — “Англійське коло”. В 1912р. тут відбулися перші збори Товариства українських есперантистів у Львові.