Броніслав Мар’ян Солтис (пол. Bronisław Marian Sołtys, 1869 Львів — 1942 там же) — скульптор. Протягом 1885–1889 років навчався у львівській Промисловій школі на відділі скульптури (викладач з фаху Юліуш Белтовський). Пізніше, у 1889—1891 — у Віденській академії мистецтв.
Працював у скульптурній майстерні Петра Гарасимовича. 1894 року відкрив власну майстерню при нинішній вулиці Хмельницького, 42а. Наступного року переніс на вулицю Пекарську, 14. Займався перважно монументально-декоративною скульптурою, у чому співпрацював із такими львівськими архітекторами, як Карел Боублік, Зигмунт Кендзерський, Юліан і Людвік Цибульські. Творив у модній наприкінці XIX ст. неорококовій течії, поступово перейшов до сецесії. Був членом Львівського товариства мулярів, теслів, каменярів і штукаторів і на початку XX ст. був одним з його керівників.
Роботи:
Скульптурне оздоблення інтер’єрів палацу Владислава Лозинського на нинішній вулиці Стефаника, 3 у Львові (1895-1896)
Оздоблення будинку на вулиці Стрийській, 5 (1896-1897, архітектор Міхал Ковальчук).
Стюкове оздоблення фасадів будинку на вулиці Різьбярській, 5 (1897, архітектор Міхал Ковальчук).
Стюкове оздоблення фасадів будинку на нинішньому проспекті Шевченка, 28 (1897-1898, архітектор Яків Баллабан). Початковий проект передбачав пишніший декор. Для цього ж будинку Солтис розробив металеві оздоби, меблі і кахлеві печі.
Стюкові рельєфи, а також атлант і каріатида будинку на нинішньому проспекті Шевченка, 26 (1898, архітектор Юліан Цибульський).
Ймовірно виконав стюкове оздоблення і погруддя Шопена на фасаді будинку на нинішній вулиці Дорошенка, 11 (1898, архітектор Карел Боублік).
Скульптурне оздоблення кам’яниці на вулиці Франка, 43 (1898, архітектори Юліан Цибульський, Якуб Баллабан).
Атлант і каріатида будинку на вулиці Пекарській, 24 (1898, архітектор Альбін Загурський).
Рельєф «Лицар перед Гробом Господнім в Єрусалимі» на постаменті пам’ятника, що на склепі Трушковських і Закрейсів на Личаківському цвинтарі (1937).