Корпуси Львівського університету

Колись Львівський університет починався як звичайна єзуїтська колегія, що займала всього лише одне приміщення. Однак, з роками університет розростався, збільшувалось число факультетів, а з ними і кількість студентів, тому одним корпусом уже було не обійтись.
Сьогодні, щоб помістити більше 20 тисяч своїх студентів у розпорядженні Львівського національного університету ім. І. Франка більше десятка корпусів.

Головний корпус Львівського університету

Ну і звісно родзинкою університету є його головний корпус. Будівля ця зведена у 1877-1881 рр. як місце засідання Галицького сейму. У 1906-1907 рр. було надбудовано 4 поверх споруди та зведено бічне крило зі сторони вулиці Листопадового чину. Галицький сейм засідав в цьому приміщенні до 1914 року, а вже у 1923 році сюди перебрався Львівський університет.

Навчальний корпус геологічного та біологічного факультетів

Цей корпус є одним із найунікальніших, оскільки саме в ньому після зруйнування 1848 року розмістився головний корпус університету. До того ця будівля мала цікаве використання. Тут розміщувався єзуїтський конвікт, тобто своєрідний пансіон, в якому виховувалась шляхетська молодь. Після його закриття споруду використовувалось як казарми, поки замість солдат сюди не перемістились студенти.

Навчальний корпус географічного факультету

А от корпус географічного факультету від самого початку використовувався як навчальний заклад, однак відносився він не до університету. Тут діяла духовна семінарія, а згодом й богословська академія. Саме в її подвір’ї стояв у міжвоєнний період пам’ятник А.Шептицькому. Після початку Другої світової війни корпус був частково пошкоджений, а академія припинила свою діяльність. В час радянської влади будинок було передано Львівському університету. Однак, географічний факультет тут оселився лише в 1975 році, а до того тут містився студентський гуртожиток. За спогадами старших викладачів університету, котрим випала можливість жити в цьому гуртожитку, умови там були не найкращі. В одній кімнаті жило не по 2-4, а аж по 10 студентів.

Навчальний корпус економічного факультету

Як, виявилось, багато вважає, що будівля економічного факультету університету є вже зовсім новою, і збудована саме під потреби університету. Головний фасад зі сторони проспекту Свободи і справді є добудовою 1948-1952 рр., однак частина корпусу з боку вулиці Театральної була збудована ще в 1890-1892 рр. для Художньо-промислової школи.

Навчальний корпус факультету журналістики

Дещо осторонь від інших корпусів примостився корпус факультету журналістики. Хоча розташований він в доволі престижному районі – на Кастелівці. Сам будинок збудовано у 1909-1910 рр., тобто в період золотої доби будівництва Львова. Очевидно, що споруда в цьому районі не могла будуватись для навчальних потреб. І справді, це приміщення, яке ще називають прибутковим домом Бромільських, спочатку використовувалася як багатоквартирний житловий дім. Свою назву – Бромільських – він носить через прізвище його власників, адже в ті часи володарями багатоквартирних будинків було не тільки місто, але й приватні особи.

Навчальний корпус факультету культури і мистецтв

Корпус факультету культури та мистецтв, що є найстарішим серед корпусів Львівського університету
Корпус факультету культури та мистецтв, що є найстарішим серед корпусів Львівського університету
Безперечно найстарішим з поміж усіх є навчальний корпус факультету культури і мистецтв, що міститься в приміщеннях колишніх келій монастиря бернардинів. Монастир було зведено в 1600-1630 роках, і в тій його частині, де зараз розміщено факультет були келії. Уже з середини XVIII ст. сюди було перенесено III гімназію ім. Франца Йосифа. Загалом, в період до 1939 року в цьому будинку діяло почергово 4 різні гімназії.

Навчальний корпус факультету міжнародних відносин

Факультет міжнародних відносин міститься в колишньому елітному приватному будинку Листівка 1917 року, на котрій помітно аж три корпуси Львівського університету
Ще одним житловим будинком, однак елітним, був свого часу корпус факультету міжнародних відносин. Збудовано цю будівлю ще в 1889-1890 рр. на замовлення княгині Кароліни Понінської. Згодом, у 1901 році новим власником стає Калікст Понінський, а в 1903 – президент торгово-промислової палати Самуїл Горовіц. Останнім володарем кам’яниці у міжвоєнний час був Міхал Мар’ян Баворовський. Після війни будівлю було передано Львівському університету.

Навчальний корпус юридичного факультету

Цікаво, що такий гігант як будинок юрфаку будувався у 1883-1884 рр. як приватна кам’яниця посла до сейму Станіслава Брикчинського. Щоправда, тоді споруда мала не 6 поверхів, а тільки 4. Бракчинський недовго прожив у цьому будинку, і вже 1900 року ним володів Галицький кредитний банк. За якийсь десяток років новим власником споруди був вже “Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу”. На початку 1920-х рр. володарем споруди стає Варшавський дисконтний банк, на замовлення якого і було добудовано верхні поверхи у 1922-1923 рр. З приходом радянської влади будинок перейшов до Львівського університету.

Корпус інституту післядипломної освіти

По сусідству з будівлею юрфаку знаходиться будинок, що є практично його однолітком, оскільки споруджений в 1886-1887 рр. Його власником, аж до Другої світової війни, була страхова фірма Товариство взаємних убезпечень “Флоріанка”. Частину приміщень товариство надавало в оренду і для інших потреб. Зокрема, нам відомо, що в міжвоєнний час за цією адресою діяв пансіонат “Каштелянка”, який славився своїми термальними водами. Виявляється в цьому місці колись били термальні джерела, а до побудови Галицького сейму сюди виходили бані від казино Гехта.