Галицько-волинські князі для розвитку торгівлі, ремесел, міст запрошували для поселення у своїх землях німців. Німецька колонія Львова бере свої початки з часів князя Лева І, котрий надав 1287 р. привілеї колоністам та затвердив першого старосту Бертольда. У ті часи був заснований храм німецької колонії, перша католицька святиня міста, вперше документально згадана 1352 р. Костел Марії Сніжної був парафіяльним до 1404 р., коли освятили пресбітерій незавершеного міського костелу. До майбутнього кафедрального собору перебралось з храму Марії Сніжної братство Пошановувачів Діви Марії (Літератів), засноване 1387 р. Ще Б, Зиморович згадував братство Богородиці, закладене при костелі 1344 р. Після укріплення Середмістя костел Марії Сніжної опинився за міськими мурами і був переданий лід опіку вікаріїв катедри під патронатом магістрату. Достовірно невідомим є час зведення мурованих стін храму, товщиною до 2 метрів. 1621 р. плебан Павло Фабіанович визначив першу постійну Фундацію костелу, при якому мали утримуватись парох. Право їх презентувати залишилось за магістратом. 1615 р. на прикостельному цвинтарі похоронили 27 членів конфедерації, страчених у Львові за’розбій і грабунки населення. З часом кардинально змінився склад населення Краківського передмістя. Єврейська община стала доходити до Волинського шляху, викупивши землі християн, то були парафіянами церков і костелу Марії Сніжної. Напівпорожній костел не раз планували передати під монастирі чернечих орденів, що прибували до Львова: 1444 р. кармелітам взутим, у 1590-х рр. єзуїтам, 1690-х рр. тринітаріям. Тут у XVI ст. прочитав свої перші проповіді Петро Скарга — відомий діяч контрреформації, учасник берестейського собору. Архієпископ Вадислав Сєраковський 6 чорная 1772 р. призначив костел для новостворюваної колегіати. Тоді провели відновлення костелу; розписи стін і склепіння виконав Мартин СтроїиськиЙ. Архієпископ освятив костел 1780 р., а черев 5 років колегіати декретом австрійського цісаря Йосифа II були ліквідовані в усій державі. Костелу повернули давній статус парафіяльного.
За довгі роки костел неодноразово перебудовувався, великих пошкоджень завдали пожежі 1623, 1683 рр. Значних змін його вигляд зазнав під час перебудови 1888-1892 рр., виконаної за проектом Ю. Захаревича. Тоді перекриття з дерева замінили мурованим склепінням, у вікнах встановили вітражі, виготовлені в Інсбруку. Стіни розмалював Е. Легшій у вигляді мозаїк з сценами життя Діви Марії, а перед входом встановили скульптурну групу з сценою Зачаття Діви Марії, роботи І. Г Пінзеля, перенесену з закритого костелу місіонерів.
На жаль, у післявоєнні роки, коли храм закрили, скульптурну групу знищили, а внутрішнє убраиство зазнало значних пошкоджень. Під час реставрації 1988 р. прагнули зберегти залишки старого декору храму. У відновленій святині спочатку відкрили Музей фотомистептна, а пізніше передали віруючим під церкву Божої Матері Неустанної Помочі УГКЦ.