Каплиця Боїмів – одна з найцінніших памяток ренесансного Львова. Фундатором каплиці був купець Юрій Боїм. Боїм – протестант з Угорщини, оселившись у Львові, одружився з католичкою Ядвігою Ніжньовською. На початку 17 ст. він збудував мавзолей для своєї родини купців і лікарів.
Дотепер невідоме ім’я будівничого каплиці. Припускають, що це міг бути Андрій Бемер. З ним співпрацювали скульптори Ян Пфістер і Гануш Шольц. Зведення каплиці здійснювалось у два етапи. Перший етап (1609 – 1611 рр) – споруджено основний архітектурний об’єм каплиці. Другий етап (1611 – 1615 рр) – оздоблення фасаду та інтер’єру. Спочатку каплиця стояла окремо на катедральному цвинтарі. Пізніше до неї прибудовано будинок з вул. Галицька.
Просторово каплиця являє собою кубічну будівлю, завершену ренесансним куполом на восьмигранному барабані, на якому знаходиться освітлювальний ліхтар, накритий малим куполом, що його увінчує фігура сидячого Скорботного Христа. Північний та східний фасади декоровані пілястрами та вирізьбленим з каменю антаблементом. На східному фасаді з вул. Галицької – фрескові портрети фундатора каплиці Юрія Боїма та його дружини Ядвіги. Гладка північна стіна прикрашена карнизом. На стіні – барельєф із зображенням Юрія Змієборця. Головний, західний фасад пишно оздоблений: статуї апостолів, медальйони з рельєфами пророків, біблійні сюжети, арабески, картуші. Головний фасад розділено посередині фризом із картушів і потужним карнизом угорі на дві частини. Верхній ярус оздоблено двома, нижній – вісьмома коринфськими колонами, що декоровані масками левів.
У нішах першого ярусу – скульптурні фігури апостолів Петра і Павла. Посередині – напівкруглий портал, над ним, у медальйоні – портрет Ю. Боїма. Над дверима та вікнами – круглі медальйони із зображенням пророків. Різьба другого ярусу відображає тему “Страстей Господніх”. Над дверима – скульптурна композиція “Зняття з Хреста”. Вище, під куполом – фігура Розп’ятого Христа, під ним, зліва та справа – фігури Діви Марії та Св. Івана. Тема “Страстей” продовжується в сюжетних композиціях вівтаря. Різьблений з каменю головний вівтар утворюють барельєфи “Тайна вечеря”, “Миття ніг”, “Розп’яття”, “Зложення до гробу”, “Воскресіння” та “Вознесіння”. Центральне місце займає найбільший барельєф – зображення Христа на Оливній горі, а поруч – трьох учнів, що сплять. Над ним розташований Агнець, ще вище – сцена Страшного Суду. Вгорі – барельєф із зображенням св. Юрія.
Зліва нижче – “Тайна вечеря”, над нею – “Розп’яття”, вище – “Воскресіння”. Справа: нижче – барельєф “Миття ніг”, вище – “Зложення до гробу”. Вгорі- “Вознесіння”. На стіні, праворуч від вівтаря – портрет зятя Боїма Зигмунта Бреслера. Центральна алебастрова кульптурна група “Пієта” авторства Я. Пфістера повязує статуї Христа і центальної групи матері Божої з тілом спасителя.
Оригінальна внутрішня поверзня напівсферичного купола складається з трьох кіл кесонів. У кесонах нижнього кола розташовані половинні скульптури, що зображують Христа і святих Григорія, Ієроніма, Амброзія та августина.[1]
«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє» – ці слова латиною важко побачити знизу. Саме вони написані під двометровою скульптурою задумливого Ісуса на даху каплиці. Христос із сумом дивиться донизу, на щоденну людську суєту.
Скульптура зроблена з каменя з використанням металу, з якого виготовлений вінок. Львів’яни мають щастя підіймати свої очі на схилену кам’яну постать Христа, який ніби їх застерігає.
Іконографія скорботного Ісуса найчастіше зустрічається в народному мистецтві, у придорожніх каплицях. Чому саме таку скульптуру вирішив поставити на родинній каплиці заможний купець Боїм? Цього достеменно не відомо, як і не виявлено ніяких первинних витоків, невідоме ім’я автора цієї знаменитої скульптури.[2]
Каплицю Боїмів покривали фарбою чотири рази, а в первісному вигляді вона була не темною і сірою, а різнокольоровою, і зовні, і всередині. Про це, за його словами, свідчить наявність поліхромії, тобто багатобарвного фарбування.[2]
На фасаді є унікальне (бо ніби є тільки у Львові) зображення Ісуса Христа в капелюсі. Є такий горельєф на каплиці Кампіанів при Латинській катедрі. Сцена, представлена на ньому, це – “Христос-садівник являється Марії Магдалині”.
Прототипом каплиці Боїмів ймовірно є усипальниця Зиґмунтовська (Сигізмундівська) у замку Вавель в Кракові.
У другій половині XVIII-го століття поховання з каплиці Боїмів перенесені на львівські цвинтарі, а ключі від неї, згідно з заповітом Георгія Боїма, передано до катедри.
Стіни каплиці орієнтовані строго за сторонами світу.
Ще однією незвичною особливістю зовнішнього виду каплиці є фігура Христа на куполі. Це мало розповсюджений у християнській іконографії образ Христа Засмученого (пол. Chrystus frasobliwy, англ. Pensive Christ). Незвичність цього варіанту скульптури у тому, що на відміну від усіх інших зображень сидячого Христа, тут Христос спирається щокою на ліву руку, а на більшості відомих зображень — на праву. Під Христом купол «оперізує» такий напис латинською мовою: «Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль?
У вівтарній частині каплиці міститься «Таємна вечеря», цікава постаттю Юди, який вже отримав срібняки за зраду Христа і тому з-під його крісла шкірить зелені зуби диявол. Саме через це відтворення диявола тодішній архієпископ не хотів висвятити каплицю.

[1] Котлобулатова І. Каплиця Боїмів. – Львів: Апріорі.