Сколе

Вперше згадується в історичних документах 1397 р. Але люди жили тут набагато раніше, про що свідчать археологічні знахідки. Через Сколе здавна проходив важливий торгівельний шлях на Закарпаття.
Про походження назви існують різні версії. Одна з них, яка згадується у Лаврентіївському літописі, – легенда про битву військ князів Святополка і Святослава (1015 р.). Після смерті київського князя Володимира Великого його син Святослав, який князював на Поліссі, почув про вбивство своїх братів Бориса і Гліба князем Святополком (пізніше названим Окаянним), і вирішив втікати до Угорщини, звідки мав дружину. В долині ріки Опір його наздогнало військо Святополка, яке “скололо” Святославу голову. В іншому варіанті Святополк кричав у битві “сколіть їх усіх”. Ця легенда підтверджується розкопками проведеними в присілку Святослав, де знайдено рештки поховання ХІ ст.
У 1660 році поруч із селом виникло містечко, назване іменем власника О.Заславського Олександрією, але назва не прижилася, і місцеві жителі почали називати місто, як і село, – Сколе. В центрі його був замок, посеред торгової площі було збудовано ратушу, яка використовувалася переважно як торгівельний центр і склади, оскільки місто ніколи не мало магдебурзького права.
У XVIIІ ст. в присілку закладені доменна піч і скляна гута. Із заліза виготовляли сільськогосподарське знаряддя. В кінці ХІХ ст. будуються тартаки і сірникова фабрика. Прокладення залізниці (1887р.) зі Стрия до Мукачева посприяло розвитку відпочинкової інфраструктури. На початок ХХ ст. у Сколе та околицях діяло кілька пансіонатів, готель, багато приватних віл, була відкрита санна траса, трамплін для лижників, обладнано пляж на березі Опору. Влітку на цей кліматотерапевтичний курорт приїздило бл. 1,5 тис. відпочиваючих.
Щороку у третю неділю вересня святкують у Сколе День міста.