На горі, що височіє над селом, збереглися сліди валів давньоруського городища. Вперше село згадується у письмових документах за 1511 р.Раніше село мало назву Комарів. З 1615 р. воно стало власністю Івана Даниловича. Він отримав у короля привілей на заснування міста і отримання магдебурзького права. Містечко отримало назву Сасів від назви родинного герба Даниловичів. Даниловичі мали тут свій замок, який не зберігся.
У 1638 р. тут діяла папірня, на базі якої в 60-х рр. ХІХ ст. було збудовано одну з найбільших у Єврропі паперових фабрик. Вона існувала до 1915 р. і була знищена російськими військами під час Першої світової війни.
У центрі селища розташована пам’ятка традиційної деревяної архітектури – тридільна, триверха церква Св. Миколая з 17 ст. Найціннішою прикрасою церкви є позолочений різьблений іконосас 1681 р.виконаний жовківськими майстрами. Свого часу тут була популярна водолікарня, яка за сезон приймала до 4000 пацієнтів.
1. Палков Т. Мандрівки Львівщиною на вихідні. Частина І. Північ. Путівник. – Львів: Ладекс, 2009