Лаврентій Жмурко

Народився у Яворові на Львівщині в селянській родині. Закінчив гімназію у Львові та курси з філософії при гімназії Перемишля. У 1845 р. вступив до Віденського університету і одночасно навчався у Віденській політехніці. У 1849 році після захисту дисертації був призначений доцентом Політехнічної школи у Відні. У 1851 р. його запросили до Львова звичайним професором елементарної та вищої математики Технічної академії. Жмурко був не тільки видатним вченим, який став професором у 26 років, а й талановитим педагогом. Розробив оригінальний метод викладання математики. Його цікаві лекції відвідували також студенти університету.

У 1871 р. Львівський університет запросив його на посаду завідувача кафедри математики. На прохання Сенату Технічної академії продовжував читати лекції в Академії до 1884 р.

Педагогічна діяльність Жмурка в Львівській технічній академії тісно повязана з науковою роботою у таких напрямах: елементарна математика, аналіз, диференціальні рівняння, теорія функцій, варіаційне числення, вища алгебра, числові методи розв’язання рівнянь та інші розділи математики. Широко відомі в наукових колах тригонометричні підстановки Жмурка в інтегральному обчисленні. Займаючись геометрією, Жмурко сконструював та описав низку приладів (конікограф, еліпсограф, циклограф, інтергатор), які неодноразово демонструвались на міжнародних виставках у Відні, Парижі, Лондоні, Львові й отримали там високу оцінку.

Л. Жмурко був членом Академії наук у Кракові, Галицького господарського товариства. Обирався також почесним членом Товариства точних наук в Парижі. Л. Жмурка вважають одним із засновників львівської математичної школи. Помер 3 квітня 1889 року у Львові.

І.О. Белоус Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844-1939). Львів. Видавництво Львівської політехніки. 2012 р.