Статті

Соломія Крушельницька

Соломія Амвросіївна Крушельницька (1872—1952 рр.) —відома українська оперна співачка, педагог. Ще за життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання “Вагнерівська примадонна” ХХ ст. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом “Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй”. Успіхи С. Крушельницької на оперних сценах світу був успіхом і визнанням української музики й мистецтва.
Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 р. у с. Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області, в сім’ї священика. Походить із шляхетного й старовинного українського роду. У 1873 р. сім’я декілька разів переїжджала: спочатку у Осівці, потім Петликівці, деякий час сім’я Крушельницьких жила у передгір’ях Східних Бескид — у селі Тисові на Станіславщині. 1878 р. сім’я перебралася у с. Біла недалеко від Тернополя, звідки вже нікуди не переїжджали. Основи музичної підготовки отримала в Тернопільській гімназії.
Соломія Крушельницька мала багато прихильників. Коли вона була ще зовсім юною, семінарист Зенон Гудковський, який приходив у гості до її батька-священника уподобав собі Соломію, поговорив з її батьком і навіть заслав сватів. Уже була визначена дата весілля, розіслані запрошення, але не було бажання нареченої іти заміж. На щирі вмовляння своєї доньки Амвросій Крушельницький зробив те, що не прийнято було робити, — розірвав заручини.
Шанувальником Соломії був також відомий адвокат, політичний та громадський діяч Теофіл Окуневський. Він походив з дуже відомої галицької родини. Теофіл постійно супроводжував Соломію, адже не личило молодій, неодруженій дівчині самій ходити. Він вважався її нареченим. Навіть, просив руки Соломії у її батька, але не відомо як сталося, що розірвалися стосунки.
Ще один адвокат Микола Шухевич, до речі, він з того роду, що і генерал Чупринка. Художниця та племінниця Соломії Крушельницької Ярослава Музика, згадувала у листах, що Шухевич був закоханий в Соломію. Чоловік спеціально поїхав за нею до Італії, аби запропонувати руку і серце, а отримавши відмову, він (за спогадами) лише поцілував розпущене волосся Соломії і без зайвого слова повернувся додому.
отім у житті Соломії з’явився письменник Василь Стефаник. Ці стосунки оповиті найбільшою кількістю легенд. Нам відомо, що Крушельницька була запрошена співати до Кракова. Саме там вона вперше співала в опері Вагнера. На той час у Кракові навчався Василь Стефаник в університеті на медика, а Труш – в академії мистецтв. Якось хлопці почули, що у театрі співає їхня землячка і вирішили з нею познайомитися.
Між Стефаником та Крушельницькою зав’язалася ніжна дружба і вони стали добрими приятелями.
В черзі за розбитим Соломією серцем стояв і Йосип Білинський. Це був вродливий і заможний чоловік – служив особистим аптекарем єгипетського короля. Мало хто знає, що його коштами в Україні будували гімназії, бурси, читальні, що він допомагав фінансово Борисові Грінченку, Лесі Українці, Іванові Франку, Василю Стефанику. Усе життя він кохав Соломію Крушельницьку і не одружився.
Вони мали зустрітися ще в дитинстві, адже виросли у сусідніх селах на Тернопільщині, їхні батьки були священиками. Чи, якби доля вділила їм бодай крихту щастя, могли зустрітися у Львові, але 12 листопада 1896 року в Трієсті вони зустрілися вперше. З тих пір щороку 12 листопада співачка отримувала від Йосипа коштовні подарунки.
Проте, нікому з галицької когорти залицяльників не вдалося заполонити серце Соломії. Це зумів зробити італійський адвокат Чезаре Річчоні, з яким видатна українка познайомилася у перших роках ХХ століття у його рідному містечку Віареджо, де згодом Річчоні двічі обирався мером. Про це знайомство існує кілька легенд. Однак усі вони в підсумку мають спільний знаменник: у 1910 році Соломія Крушельницька вийшла за Чезаре заміж. На цей час вона уже завершувала свою оперну кар’єру, виступаючи більше як камерна співачка (яка знає сім мов і співає ними) і в такому амплуа об’їздивши цілий світ. Настав час подумати про особисте життя. Шлюб пара взяла в Аргентині, яку Крушельницька дуже любила і де в неї було чимало щирих приятелів та знайомих. З Річчоні вони щасливо прожили 26 років. У 1936 році Чезаре помер. Дітей у подружжя не було. Своїм близьким, уже переїхавши до Львова, Крушельницька казала, що Річчоні був єдиним чоловіком, якого вона кохала…
У 1883 р. на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства “Руська бесіда”. 1891 р. Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. В 1892 р. співачка виконувала головну партію в ораторії Г. Ф. Генделя “Месія”.
Крушельницька виконала 15 квітня 1893 р., зігравши роль Леонори у виставі італійського композитора Г. Доніцетті “Фаворитка” на сцені Львівського оперного театру. Восени 1893 р. Соломія їде вчитися до Італії, де її вчителями стали знамениті Фауста Креспі (спів) і професор Конті (драматична гра і міміка). З 1894 р. Крушельницька виступає в Львівській опері. У другій половині 1890 р. почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу. Пісні виконувала на 8 мовах. У післявоєнний період С. Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. У 1951 р. Соломії Крушельницькій присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 р., за місяць до кончини, Крушельницька, нарешті, отримала звання професора. 16 листопада 1952 р. перестало битися серце великої співачки. Поховали С. А. Крушельницьку у Львові на Личаківському кладовищі поруч з могилою друга і наставника — Івана Франка.