Від XIX століття велику ділянку між закладом св.Терези ( нині-приміщення Львівської Політехніки ) і площею Солярні ( тепер – площа Кропивницького ) займали склади деревини. У 1885 року вони стають власністю братів – підприємців з Будапешту – Бернарда, Германа і Альберта Грьодлів, які також займались експортом деревини до Європи.
На початку XX століття лісові угіддя Грьодлів перетворились на цілу імперію по обидві боки Карпат. Сколе стає ії своєрідною столицею, звідси, через Угорщину, потяги із лісом йшли до всіх куточків монархії Габсбургів.
Від кінця XIX ст. цей район міста інтенсивно розбудовується – прокладено трамвайні колії, від 1905 року зводиться костел св.Ельжбети, будуються чиншові кам’яниці довкола… Підприємливі брати відчували перспективу своєї ділянки.
У 1910 році, за проектом молодого і талановитого, 25-річного Романа Фелінського, будівельне бюро Міхала Уляма розпочинає будівництво на ділянці Грьодлів торгівельного пасажу ( пол. Hala Sklepowa ) .” Ш “- подібна форма, постсецесійна стилістика, купол кінотеатру, багато скла а згодом, одна з перших неонових реклам у місті, один лишень зовнішній вигляд вже вабив публіку…
“Начинка” базару Грьодлів ( саме так продовжували його називати львів’яни ) теж вражала. 14 ізольованих боксів під крамниці – із торговими площами і складськими приміщеннями, окремими виходами; в бічних павільйонах – розкішні ресторан і кав’ярня .
Але “перлиною” комплексу вважався кінотеатр “Гражина”, на 213 місць і 2 поверхи, у центральному павільйоні.
Серед числених кінотеатрів Львова “Гражина” унікальна тим, що спеціально для неї спорудили окремий павільйон . Найуспішнішим власником був Йоахим Шалль – саме завдяки його правилу – зміна репертуару двічі на тиждень і постійна реклама в пресі – “Гражина” постійно перебувала в п’ятірці найкращих кінотеатрів Львова.
Репертуар не відставав від прем’єр Європи і Америки – ” Принц і жебрак “( США, 1937 ), ” Маленький моряк ” ( Польща, 1936 ), ” Каприз маркізи де Помпадур ” ( Німеччина, 1935 ). Особливістю “Гражини” були покази робіт не тільки художніх жанрів, а й документальних фільмів.
Звісно робили свій внесок зручне фойє і буфет на другому поверсі, коли у 20-х роках апаратну перенесли до партеру.
Базар Грьодлів все своє існування був місцем популярним. Передусім через вигідне розташування – дві важливі міські магістралі : вул. Городоцька і Л. Сапіги ( тепер – С. Бандери ), близькість вокзалу, величезного костелу, активна розбудова дільниці… Але високою була й якість сервісу, про це свідчить невдача пасажу Тіша на вул. Вішньовських ( тепер – вул.Русових ), який, за пресою тих років, завжди нарікав, – що всі його гроші в Грьодлів.
Занепад пасажу починається із приходом перших Совєтів 1939 року – частину приміщень відібрано, згодом занедбано, виконано невдалі перебудови, в одному з павільйонів облаштовано “червоний куток”.. Під час війни споруда теж зазнає пошкоджень, в 1944 році авіабомба завершує цікаву і успішну історію базару Грьодлів у Львові.
Руїни було прибрано на початку 50 – х років, довгий час тут був сквер з дитячим майданчиком поруч. Від 2007 року площу прикрашає монумент С. Бандері. А за ним, доживає свої дні кінотеатр “Маяк”, немов відголосок минулих успіхів і слави пасажу.
________________________________________
Винниківський ринок
Назва Винниківський походить від того, що торгова точка знаходиться в напрямку до Винників. Біля костелу Святого Антонія здавна працював Личаківський ринок. За радянських часів його перейменували на Винниківський. За проектом Станіслава Пйонтковського, торгівельна зала мала бути зі скляним дахом, декорованого ззовні в неоренесансному стилі. Ринок реконструювали у 1970-х роках, стіни прикрасили мозаїками. Біля головного входу досі збереглось мозаїчне панно. Ще одна мозаїка на сільськогосподарську тему – на бічній стіні будинку на вул. Личаківській, 55. Винниківський ринок мав декілька власників – Леона і Франциска Гьофліхіф, Ванду і Фридерика Гьофліхіф
________________________________________
Галицький ринок
Історія Галицького ринку бере сві початок у 1891 році, коли міська влада закупила на Бернардинській площі земельні ділянки Бесядецьких та Саврацького – для облаштування базару. Ринок звела віденська фірма “Енд&Горн”, яка зарекомендувала себе спорудженням Краківського ринку. На місці Галицького спорудили залізні конструкції великого павільйону, накритого хвилястим оцинкованим залізом. Ринок був обладнаний вентиляцією. Працювало 50 крамниць, що закривались на ключ, 60 відділів для різників та м’ясників, 54 ятки для продажу бакалії, 2 склади для м’яса, 6 туалетів.
У січні 2003 року через аварійно-небезпечну ситуацію ринок закрили. Після реконструкції Галицький ринок змінив свій вигляд. Саме тоді тут з’явились торговці промтоварами і значно поменшало прдуктових місць.
________________________________________
Краківський ринок
Ледь не від самого заснування Львова, з часів раннього середньовіччя, площа перед краківською брамою завжди була торговою. Волинський і Краківський торгівельні шляхи живили це місце товарами протягом багатьохстоліть. Єврейський квартал, який розміщувався з іншого боку площі, помалу теж став частиною цієї великої торговиці, надаючи їй неповторного колориту …
Завдяки ініціативі міської влади, в другій пол. XIX ст. Краківська торговиця стала першим зразковим торговельним місцем у Львові.
1876 року, на замовлення магістрату, віденська фірма ” Енд&Горн ” спорудила павільйон критого ринку із металевим каркасом, обладнаний вентиляційною системою, склади, облаштувала давню площу Краківську …
________________________________________
Стрийський ринок
Назва Стрийський походить від того, що ринок розташований на початку вулиці Стрийської. Ринок заснували у 1947 році. Він став правонаступником базару “Зеленого”, який працював біля вулиці Тершаківців. Колись на місці Стрийського ринку була грунтова дорога, згодом тут працював ринок тварин, де продавали курей, свиней. Тваринний ринок ліквідували, збудували дерев’яні конструкції для Стрийського ринку. У 60-х роках звели кам’яні стіни.