Стрий як місто виникло на березі річки Стрий і взяло назву цієї річки, притоки Дністра. Назва ріки походить від поєднання звуків “стр”, що з прадавніх часів означало – проточна вода. З доісторичних часів на березі Стрия селилися східнослов’янські племена, особливо білі хорвати.
Перша згадка про місто датується 1385 роком. Вже тоді місто згадується як центр волості. У 1431 році місто отримує Магдебурзьке право. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття, сприяв розвиткові міста колишній стрийський староста, а пізніше король Речі Посполитої Ян Собєський. У ті часи місто носило титул «Вільного королівського міста».
В ХІ-ХІІІ ст. наші землі входять до складу Галицько-Волинського князівства. За часів князя Осмомисла на Стрийщині була створена оборонна система, яка охороняла торговий шлях від угорських, польських і татарських загарбників. За часів Данила Галицького торговий шлях через Стрий набуває ще більшого значення, бо тут пролягає шлях з Галича на Україну. Тому майбутнє місто розростається.
З ХІV ст. Стрийщина потрапляє під владу Польщі. Перша письмова згадка про Стрий припадає на 1385 рік. У 1387 році польський король Ягайло подарував Стрийщину своєму братові Свидригайлові. В той час Стрий вже був значним економічним і адміністративним осередком. Поступово Стрий оточено земляним валом, частоколом, що захищали його центральну частину – Ринок.
У 1431 р. Стрию надане магдебурзьке право. Керував справами міський магістрат на чолі з бургомістром.
У 1523 р. Стрий цілком знищений татарським набігом. Для оборони від набігів у місті в ХVІ ст. побудований замок. Як оборонна споруда він проіснував до ХVІІІ століття.
В часи середньовіччя Стрий знаменитий як торговий центр. Це спричинило розвиток ремесел. В місті виникають і діють цехи кушнірів, гончарів, ткачів, шевців. Передмістя Стрия займається сільським господарством.
У середині ХV ст. серед населення Стрия переважають українці. У місті в ті часи було 5 українських церков і 4 братства; діють братські школи. У 1634 р. Стрий знищений ще одним спустошливим набігом татар.
Внаслідок поділу Польщі у 1772 р. Стрий разом з цілою Галичиною потрапляє від владу Австро-Угорщини. Під впливом революційних подій 1848 р. в Європі у Стрию організовується українська інтелігенція і утворює окружну Руську Раду.
У 1872-1875 роках у Стрию будують залізницю. У місті створюються і діють паровозоремонтні майстерні, деревообробні підприємства, фабрика сірників “Ватра”, підприємства для виготовлення і обладнання нафтодобувної промисловості.
Громадське життя українців Стрия пожвавлюється аж під кінець ХІХ ст. В місті створюються товариства “Руське касино”, “Підгірська Рада”, “Міщанська бесіда”, а в 1892 р. – філія товариства “Просвіта”. У 1901 р. на народні кошти у місті будується Народний дім. Активізація громадського і політичного життя міста відбувається під впливом діяльності д-ра Є. Олесницького, о. О. Бобикевича та о. О. Нижанківського.
З початком І світової війни у Стрию формується Легіон УСС. З вересня 1914 р. тут приймають присягу Українські Січові Стрільці.
З жовтня по травень 1915 року Стрий перебуває під окупацією російської царської армії. 31 травня 1915 року Стрий знову потрапляє під австро-угорське панування, яке триває до листопада 1918 р.
1 листопада 1918 р. у Стрию відбувся збройний переворот. У місті встановлюється влада ЗУНР. Українське врядування тривало до 19 травня 1919 р., після чого Стрий знову потрапляє під польське панування.
За результатами підписання Ризького договору у 1921 році Стрий у складі Західної України підпадає під владу Польщі.
17 вересня 1939 р. за німецько-радянською угодою Західна Україна (і Стрий в її складі) приєднана до Радянського Союзу. Радянська окупація у липні 1941 р. змінюється німецькою окупацією, яка триває до 5 серпня 1944 року.
В 1960 році місто отримало статус – місто обласного підпорядкування.
Варто відвідати:
Церква св. Архистратига Михаїла (ХІХ ст.) — вул. С. Крушельницької
Греко-католицький костел (ХVІ-ХІХ ст.) — вул. 22 січня
Стрийський краєзнавчий музей “Верховина” — вул. Олесницького, 15