Обсерваторія у Львові

На Галичині вивчення астрономічних подій почалось з уродженця міста Дрогобича – Юрія Котермака (1450-1494). Свої праці він підписував як Magistri Georgii Drohobicz de Russia, з чого в історію увійшов як Юрій Дрогобич. Спочатку освіту здобував у Львові, пізніше – у Краківській академії, далі робота у Болонському та Яґеллонському університетах, де писав свої наукові трактати.
У Болонському університеті протягом двох каденцій обіймав посаду ректора. Завдяки його праці у Кракові утворилась потужна наукова школа, результатом якої стало заснування першої в Європі кафедри математики й астрономії при Краківській академії. Саме цю кафедру пізніше закінчить Микола Коперник. Цілком можливо, що польський астроном був учнем Юрія Дрогобича.
З часом Краківські навчальні заклади починають відкривати свої філії по території Речі Посполитої, у XVII столітті у Львові створюється академічна колонія Яґеллонського університету. Сприяли цьому процесу також і Єзуїти, які переважно займались освітньою діяльністю серед населення, і у Львові з’явились наприкінці XVI століття.
На початку XVII століття єзуїти побудували у Львові біля західного муру монастир і костел св. Петра і Павла, який сьогодні відомий як Гарнізонний храм св. Петра і Павла. З 1608 року при монастирі було закладено бібліотеку і школу, з 1613 року – почали викладати математику і натуральну філософію (природознавство). Відомо які тоді були часи і яке було ставлення до ідеї обертання Землі навколо Сонця, але для загального розвитку, на рівні філософської науки, в ті часи викладався предмет космологія.
З XVIII століття теорія Коперника перестає викликати сумніви і астрономія отримує нове дихання, нею починають активно цікавитись єзуїти та священики. Спочатку спостереження за небесними об’єктами вели із зручних точок середмістя та околиць. Велику підтримку Єзуїтському колегіуму надавав архієпископ Вацлав Єронім Сераковський, який займався перебудовою латинської катедри та наведенням порядку на парафіяї, йому допомагав канонік із Бжозова Домінік Лисогорський, та В. Сераковський, який допомагав з фінансуванням та закупівлею техніки для досліджень. Так в Оброшино з маєтку Сераковського у 1764 році проводилось спостереження за сонячним затемненням.
У другій половині XVIII століття перед колегіумом постало питання побудови спеціалізованого для обсерваторії приміщення. 27 квітня 1771 року єзуїти звернулись до магістрату з прохання про перебудову єзуїтської хвіртки (розташовувалась неподалік костелу Петра і Павла) та побудову обсерваторії. На що магістрат, отримавши королівську згоду, дозволив перебудову, але з наступними умовами: всі роботи повинні були бути виконанні на протязі чотирьох тижнів, єзуїти повинні були облаштувати прилеглу територію, повісити над хвірткою герби міста і коли обсерваторія стане непотрібною для навчання, передати її місту. 15 травня 1771 року всі роботи було завершено. Саме цей день можна вважати створенням першої у Львові астрономічної обсерваторії, яка входила в десятку перших у Європі.
Але у 1772 році Російська імперія, Австрія та Прусське королівство поділили між собою Річ Посполиту – Галичина відійшла до Австрії. Ще через рік – Папа Климент XIV скасував орден єзуїтів. Багато студентів та викладачів переїхали до інших міст. Тоді ж австрійський уряд, потребуючи максимально точних мап нових територій, запрошує очолити обсерваторію відомого та досвідченого астронома отця Йозефа Лісґаніґа, який перевозить сюди з Відня 2,5-футовий квадрант, 10-футовий зенітний телескоп і маятниковий годинник Грахама. На той час обсерваторія вже була обладнана настінними восьми-, трьох- і двохфутовим квадрантами, кількома астрономічними годинниками, квадрантом із зоровою трубою і мікрометром, телескопом Ньютона. Високий рівень знань і вмінь Йозефа Лісґаніґа, а також – устаткування, призвів до відповідного результату – дуже точної великої мапи із 94-х листів розміром 2х2,5 фути. У 1786 році ця карта за наказом австрійського уряду була зведена до меншого формату (у 16 разів) Йоганом фон Ліхтенштерном, а Готфрід Прістер вигравірував її на міді. Також було визначено географічні координати Львова.
Серед помічників Йозефа Лісґаніґа особливої уваги заслуговує барон Франц Ксавер фон Цах, який приїхав до Львова у віці 22-х років і сформулював тут для себе професійне покликання. Згодом працював в університетах Німеччини, Англії, започаткував три наукових журнали, які видавались у Європі, і традицію наукових конференцій. На думку біографа Франца Ксавера фон Цаха, професора Бонського університету Петера Броше, саме він став прообразом головного героя роману Йоганна Вольфганга Ґете «Роки мандрівок Вільгельма Мейстера».
Перша львівська астрономічна обсерваторія функціонувала недовго. Остання згадка про неї, датована 1784 роком, містилась у запиті з канцелярії губернатора щодо бажаного місця для зведення нової будівлі. Адже у старій затулено північну і східну частини неба, а переїзд карет зумовлює значне дрижання інструментів, що псує результати магнітних спостережень. Вірогідно, що цього ж року старе приміщення розібрали, але нове так і не побудували.
Після цього Львів втратив поєднання з астрономією майже на сто років – лише у 1871 році астрономію почали вивчати у Львівській політехніці.