Лагодів

Перша задокументована згадка про Лагодів датована 1440 р., коли село знаходилось у посіданні Дмитра Лагодівського гербу Корчак з Погорілець. Однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Зокрема, в урочищі Липовиця виявлено археологічні матеріали, які відносяться до культури лійчастого посуду та висоцької культури.
1515 р. – за люстрацією Руського воєводства частина Лагодова, в тому числі корчма і пивоварня, належала Андрієві Кухарському.
1578 р. – село увійшло до маєтностей Трояна Кухарського.
січень 1609 р. львівський латинський архієпископ Ян Замойський купив у Андрія Лагодівського село Залуку (частина Лагодова).
1730 – початок будівництва у Лагодові дерев’яної церкви св. Михаїла.
1845-1864 рр. – греко-католицькою парафією у Лагодові опікувався о. Рудольф Мох, знаний громадський діяч та письменник, продовжувач справи “Руської Трійці”.
1860 р. – заснування у Лагодові тривіальної школи, у якій 1867 р. навчалося 67 учнів.
1894 р. – на краєвій виставці у Львові представлено старовинний дзвін з Лагодова вагою біля 90 кг, відлитий у 1621 р.
19 грудня 1899 р. – у Лагодові за сприяння о. О. Пристая створено читальню “Просвіти”.
1906 р.- з ініціативи сільського вчителя створено осередок “Сокола”.
1909 р. – спільними зусилляи сільської громади у Лагодові зведено будинок читальні “Просвіти”.
1910 р. – у Лагодові, який знаходився у посіданні Станіслава та Романи Гофмоклів, проживало 1923 особи, серед них -1898 греко-католики та 25 римо-католиків.
1923 р. – лагодівська “Просвіта” організувала масштабні фестини. Відкриття у селі кооперативи “Будучність”, яка організовувала українців за принципом “Свій до свого по своє”.
2 вересня 1926 р. – сільський “Сокіл” відновив свою діяльність.
1928 р. – через надання Лагодівській школі статусу “утраквістичної”, мешканці села організували навчання українською мовою для своїх дітей.
14 травня 1933 р. – у селі під українськими прапорами відбулось свято “Українська молодь Христові”
1938 р. – спільними зусиллями громади Лагодова та емігрантів, вихідців з села, побудовано двоповерхову муровану школу.
1939 р. – населення Лагодова налічувало 2730 людей, а саме 2030 греко-католиків, 640 римо-католиків, 60 юдеїв.