Загальна крайова виставка

Передісторією проведення крайових виставок в Галичині стала участь цієї австрійської провінції в експозиції Всесвітньої виставки у Відні в 1873 році. Під впливом Віденської виставки відбулися дві не великі рільничо-промислові виставки у Львові (1877) та Кракові (1887). Отже, Загальна крайова виставка 1894 року стала продовженням започаткованої традиції. Для успішного проведення Крайової виставки у Львові необхідно було виконати великий обсяг робіт для впорядкування території, призначеній для виставки.
Одим із важливих аспектів в організації виставки стало налагодження зручного транспортного сполучення відвідувачів до Стрийського парку. Брак дій з боку ініціаторів впровадження парового трамваю та невдалі переговори щодо розширення мережі кінного трамваю спричинилися до пошуку альтернатив для вирішення транспортної проблеми.
29 червня 1892 року на зібранні представників від усіх округів, станів, професійних організацій та підприємств прийнято рішення про організацію Загальної крайової виставки у місті Львові. У відозві виконавчого комітету з організації виставки задекларовано необхідність проведення виставки задля економічного зиску цілої Галичини. Ця подія мала б продемонструвати прогрес Галичина та охопити усі сфери суспільного життя провінції.
Виставка проходила під патронатом австрійського цісаря Франца Йосифа та була приурочена до 100-річного ювілею повстання Тадеуша Косцюшки. Комітет з організації виставки очолив князь Адам Сапєга (Adam Sapieha), генеральним директором було обрано др. Здзіслава Мархвіцького (Zdzisław Marchwicki). До складу виконавчого комітету виставки входили намісник Галичини граф Станіслав Бадені (Stanisław hr. Badeni) тапрезиденти двох найбільших міст провінції – Львова – Едмунд Мохнацкі (Edmund Mochnacki) та Кракова – Юзеф Фрідляйн (Jozed Friedlein).
Після довгого обговорення Міська рада у 1893 р. надала концесію фірмі Сіменс і Хальске (Siemens & Halske) на впровадження електричного трамваю у Львові. Вже у червні 1894 року розпочався рух трамваю, який сполучив вокзал та центральну частину міста із Загальною крайовою виставкою. Сума інвестицій фірми у створення регулярної трамвайної мережі склала близько 660 тис. злотих
На території виставки діяла вузькоколійна залізниця, призначена для перевезення вантажів та матеріалів. Для зручності та атракційності відвідування етнографічного відділу спеціально обладнано канатну дорогу, яка сполучила його із головною алеєю виставки.
Спеціальна комісія займалася налагодженням комунікації під час проведення Загальної крайової виставки. Кожного вихідного дня до Львова з Кракова та Чернівців прибували додаткові потяги, ціни на квитки в яких продавалися за зниженою ціною. Знижки діяли також на залізничне сполучення між Львовом та Віднем, Берном, Прагою, Цєшином і Пештом.
Враховуючи досвід І крайової виставки 1877 року міська влада приділила значно більше уваги до проведення виставки 1894 року. 1 грудня 1892 р. на засіданні Ради міста прийнято рішення про участь у виставці гміни Львова, для чого було виділено 30 тис. злотих. Згодом виділено 10 тис. злотих на окремий виставковий павільйон, який би представляв діяльність міста.
Рада міста також долучилася коштами до виконання необхідних робіт з облаштування території Стрийського парку для проведення виставки. Зокрема, виділено кошти на впорядкування верхньої тераси парку, побудову головної дороги до виставки, проведення водогону та каналізації, газового освітлення. Під час проведення виставки місто забезпечило діяльність пожежної охорони, а після її закриття викупило будівлі, які залишилися на території Стрийського парку. Загалом кошти на організацію Загальної крайової виставки 1894 р. склали близько 600 тис. злотих.
Окрім витрат, пов’язаних із безпосереднім проведення виставки, у 1894 році були прийняті рішення, спрямовані на модернізацію міста у відповідності до європейських зразків. У цьому році Рада міста прийняла ряд ухвал, спрямованих на удосконалення інфраструктури Львова. Зокрема, про будівництво водогону, нової бійні, збільшення кількості шкіл, побудову нового приміщення театру та проведення урегулювання вулиць і площ з їх брукуванням та покращенням методів освітлення. Загальний розмір інвестицій, передбачених на потреби модернізації міста, складав близько 7 млн. злотих.Таким чином проведення виставки у Львові стало важливим етапом в житті міста та послужило каталізатором для здійснення важливих інфраструктурних проектів, які були необхідні для подальшого розвитку Львова.
Урочисте відкриття Загальної крайової виставки відбулося 5 червня 1894 року. Після Служби Божої у Латинській катедрі усі гості зібралися на площі перед промисловим павільйоном на церемонію відкриття. Серед високоповажних гостей на церемонії були присутні ерцгерцоги Леопольд Сальватор та Карл Людвіг та міністри Фалькенгейн, Яворський та Мадейський. Після виголошення промов князем Адамом Сапєгою польською мовою та членом Крайового виділу д-р Дам’яном Савчаком – українською – ерцгерцог Карл Людвіг оголосив виставку офіційно відкритою.
Виставка поділялася на 34 тематичні групи, кожна з яких мала свої експозиційні площі, організаційний комітет і окрему комісію суддів. Упродовж діяльності Загальної крайової виставки проводилися тимчасові виставки коней, великої рогатої худоби, собак, садівництва, сільського господарства, домашньої птиці. Також на її території відбувалися з’їзди та зібрання фахівців різних сфер сільського господарства та промисловості.
Виставка 1894 року проходила під патронатом австрійського цісаря Франца Йосифа та була приурочена до 100-річного ювілею повстання Тадеуша Косцюшки. Комітет з організації виставки очолив князь Адам Сапєга (Adam Sapieha), генеральним директором було обрано др. Здзіслава Мархвіцького (Zdzisław Marchwicki). До складу виконавчого комітету виставки входили намісник Галичини граф Станіслав Бадені (Stanisław hr. Badeni) та президенти двох найбільших міст провінції – Львова – Едмунд Мохнацкі (Edmund Mochnacki) та Кракова – Юзеф Фрідляйн (Jozed Friedlein).
Загалом кошти на організацію Загальної крайової виставки 1894 р. склали близько 600 тис. злотих. Окрім витрат, пов’язаних із безпосереднім проведення виставки, у 1894 році були прийняті рішення, спрямовані на модернізацію міста у відповідності до європейських зразків. У цьому році Рада міста прийняла ряд ухвал, спрямованих на удосконалення інфраструктури Львова. Зокрема, про будівництво водогону, нової бійні, збільшення кількості шкіл, побудову нового приміщення театру та проведення урегулювання вулиць і площ з їх брукуванням та покращенням методів освітлення. Загальний розмір інвестицій, передбачених на потреби модернізації міста, складав близько 7 млн. злотих.Таким чином проведення виставки у Львові стало важливим етапом в житті міста та послужило каталізатором для здійснення важливих інфраструктурних проектів, які були необхідні для подальшого розвитку Львова.
На виставці була представлена велика кількість експонатів, які розміщувалися у понад як 125 спеціальних будівлях чи павільйонах. В каталозі виставки описано близько 2 870 позицій, серед яких перелічено вироби, устаткування та інші матеріали, пов’язані з веденням сільського-господарства, різного роду промислами або діяльністю промислових чи дрібних підприємств. Також на виставці можна було дізнатися про нові віяння у галузях архітектури та будівництва, пожежної справи, ознайомитися із розвитком комунікацій та інфраструктури міст, а також переглянути різного роду винаходи. Поряд з цим на Загальній крайовій виставці приділено значну увагу мистецтву (близько 800 експонатів, дві тематичні групи на виставці та 4 спеціалізовані павільйони), поширенню шкільництва в Галичині та темі етнографії.
Етнографічний відділ займав окрему територію на виставці та демонстрував спосіб життя та основні заняття 4-х етнографічних груп русинів (гуцулів, жителів Полісся, Поділля та Наддністрянщини) та 2-х груп поляків (мазурів і мешканців Татрських гір поблизу Закопаного). На території відділу споруджено дерев’яну церкву з дзвіницею, а також хати та обійстя, наповнені предметами побуту та реманентом.
В хатах етнографічного відділу мешкали корінні жителі з різних регіонів Галичини, одягнені у свої традиційні строї. Вони займалися своїми традиційними домашніми промислами, готували їжу і таким чином демонстували специфіку своїх етнографічних регіонів. В окремому павільйоні експонувалися вироби домашніх промислів, одяг, обрядові предмети, фотографії із зображенням побутових сцен життя селян, а також бібліотека із збіркою книг Івана Франка з галузі етнографії, а також збірка предметів, знайдених в результаті розкопок з колекції Александра Чоловського.
Виставка викликала значне зацікавлення та мала великий успіх серед відвідувачів. Велика кількість гостей приїздила спеціально, щоб побачити виставку. Окрім туристичної та відпочинкової привабливості відвідування виставки мало важливу освітню складову для численних шкільних екскурсій з усієї Галичини. Від 5 червня по 16 грудня виставку відвідали 1 146 329 особи.
Без сумніву, найавторитетнішим відвідувачем Загальної крайової виставки став австрійський цісар Франц Йосиф під час свого візиту до Львова 7-10 вересня 1894 року.
Павільйон Окоцімської пивоварні за проектом Томаша Пшиліньского поблизу павльйону архітектури, завершував перший сектор вистави. Належав броварові з Окоціма Гьотцу. Павільйон промисловості на Галицькій крайовій виставці у Львові 1894 року. Архітектор Франциск Сковрон.
Палац промисловості – промисловий павільйон площею 5 985 кв.м споруджено за проектом головного архітектора виставки Францішека Сковрона (згідно концепції Кароля Боубліка), будовою керував архітектор Кароль Боублік. Споруда павільйону була розташована на південному сході виставки, на першій площі, яку утворювала центральна алея, в напрямку від головної брами вглиб виставки. Центральним елементом павільйону був купол висотою 32 м, фронтон прикрашав розпис Тадеуша Попеля. Павільйон займав простір між центральною алеєю та вул. Св.Софії. Це був найбільший та найважливіший павільйон виставки, що представляв здобутки промисловості Галичини та напрямки її розвитку. Нині споруда павільйону не існує, його була розібрано, коли тереторію давньої Крайової виставки готували для побудови павільйонів Східних Торгів, які проводилися в 1921-1939 роках.
Центральний вхід на Виставку запроектував архітектор Зигмунт Горголевський, всі об’єкти з дерева, розташовані симетрично, виконали теслярський майстер Юзеф Григлашевський та будівничий Зигмунт Крикевич. І обеліски по обидва боки головного входу, і прямокутні об’єми тумб, до яких кріпилися ковані ажурні ворота, були отиньковані та декоровані імітацією граніту, а також ліпними деталями, в нижній частині обелісків були розташовані каси продажу квитків. За п’ять місяців функціонування виставки тут пройшли один мільйон сто сорок сім тисяч триста двадцять дев’ять осіб.
Ефектний світло-музичний фонтан був споруджений у центрі головної площі Загальної крайової виставки 1894 р.. Освітлення площі та фонтан з кольоровою підсвіткою виконала електротехнічна фірма Франтішека Кржижика з Праги (Кароліненталь), яку представляв інженер Франтішек Яндоурек. Ф. Кржижик був автором та виконавцем знаменитого світлового фонтану на Празькій виставці 1891 р., який існує досі і є надзвичайно привабливим об’єктом для туристів. Представництво цієї фірми у Львові містилось на вул. Св. Миколая,7а (тепер вул. Грушевського). Фонтан складався з двох басейнів – верхнього та долішнього, що був на 0,5 м нижче рівня площі. Його центром була восьмикутна башта заввишки 5 м із бетонованою верхівкою, яка становила дно верхнього басейну, де містились 42 трубки для водних струменів. В долішньому басейні діяли 10 трубок. Загалом фонтан складався з 11 груп трубок, з яких водні струмені піднімалися на різну висоту і підсвічувалися різнокольоровими лампами у супроводі музики. Помпи та водотяги постачала празька фабрика Брейтфельд та Данек. Скульптурні фігури фонтану виконані відомим львівським скульптором професором Леонардо Марконі. Площу освітлювали 102 лампи (12 амперів) та 1500 жарівок, фонтан працював від 9-ої години вечора. Освітлення фонтану та площі забезпечувала котельня, де працювали дві машини потужністю 100 кінських сил кожна (Тюдор №24 з 2х70 елементів). Котельня станції електричного освітлення площею 560 кв.м була обладнана та обслуговувалась фірмою Франтішека Кржижика з Праги. Канали фонтану спроектував і виконав львівський інженер Роберт Гоебель. Світло-музичний фонтан містився між двома головними ресторанами Крайової виставки – Цогельмана та Бачинського, біля них з одного боку розташований французький ресторан, з другого – кав’ярня Важного, навпроти – цукерня перемиського кондитера Шольца, збудована в мавританському стилі за проектом архітектора Зигмунта Горголевського.