Глиняни

Згідно з переказами, назва містечка походить від того, що місцеві мешканці, незважаючи на велику кількість лісів довкола, ліпили свої хати з глини. У 1537 р. тут відбулось “Куркове повстання” проти короля Зигмунта Старого. У 1621 р. на місцевості довкола містечка король Зигмунт ІІІ Ваза збирав військо на війну з Туреччиною.
У 1649 р. король Ян Казимир переглядав тут війська після поразки від козаків під Зборовом. У 1673 р. Ян Собєський відправлявся звідси на війну з турками. Глиняни у 18 ст були відомі завдяки ткацькому промислу.
Дерев’яна церква Успіння Богородиці у Глинянах зведена у 1749 році. Під час великої пожежі у 1886 році, коли згоріло все середмістя, храм дивом залишився неушкодженим. У церкві зберігається чудотворний образ розп’яття Ісуса Христа. У 1930-х роках храм вже був аварійним і у ньому перестають проводити богослужіння. А коли церкву хотіли вже розібрати, на Святвечір 6 січня 1936 року місцеві діти побачили у храмі світло. Кажуть, що засіяла запрестольна ікона розп’яття Ісуса Христа. Через три тижні, коли сяйво зникло, люди побачили, що образ самовідновився і вкрився позолотою. Місцевий священик відразу сповістив про чудо Митрополитові Андрею Шептицькому. Кілька комісій обстежували образ, поки не був зроблений остаточний висновок: «Людська рука тут не робила нічого, це чудо Боже» Папа Пій ХІ коронував образ Ісуса Христа та надав для церкви п’ять відпустів на великодні Христові свята.
В ще одній церкві Глинян – мурованій Св. Миколая – також самовідновились пошкоджені розписи. У 1999 р. на стінах поступово почав проступати хрест у лавровому вінку.
1. Палков Т. Мандрівки Львівщиною на вихідні. Частина І. Північ. Путівник. – Львів: Ладекс, 2009