Фотографія у Львові

Перша інформація про відкриття французьких винахідників зявилась у Львові у січні 1839 року. Протягом всього року у виданні “Розмаїтості” (додаток до “Газети Львівської”) висвітлювалась нова методика отримання оптичних зображень.
В тому ж році професор Львівського університету Йоганн Глойзнер власноручно сконструював камеру за опублікованими в газеті описами. Першими фотографами у Львові були вчені-хіміки, професори Львівського університету і Технічної академії Август Фройнд, Александер Райзінгер, Йозеф Беррес.
Едер Юзеф
Едер Юзеф (1831 – 1903)- один з найбільш яскравих львівських фотографів 19 ст. У 1861-1888 рр.він був власником фотографічного закладу, розташованого у готелі “Англійський” на Карла Людвіга, 15, сьогодні пр. Свободи; до 1865 р. він працював у спілці з фотографом Бернгардом Брандом.
Фотоательє Едера було розташоване в одноповерховому павільйоні в подвір’ї готелю “Англійський”, а на фасаді будинку була вивішена так звана “фотографічна шафка” із зразками фотопродукції.
Вже у 1861 р. Едер мав філіїфотоательє в Яссах, Станіславові та Закопаному; пізніше відкрилась філія в Коломиї.
Фоотограф був учасником та дипломантом багатьох виставок. Від 1888 р. фотограф працював у Станіславові, пізніше його працю продовжив син – Владислав Едер.
Крім величезної кількості портретних, театрльних, етнографічних фотографій Ю. Едер був автором видів Львова, Перемишля, Кракова. Саме його авторству належать найдавніші фотографічні зображення Львова.
Зофія та Рудольф Губери
Зофія та Рудольф Губери визнані одними з найкращих фотомайстрів Львова за всю його історію.
Ще 1868 року Едвард Тшемеський отримав ліцензію на фотоательє у Львові. Прізвище цього фотомитця було своєрідною візитівкою Львова, такою, як горілка Бачевського або цукерня Залевського… Один з найбільш плідних фотографів міста, майстер салонного портрету, від 1887 року, перебрався до нового ательє, що було розташоване на респектабельній львівській вулиці 3-го Мая (нині вул. Січових стрільців), де почав працювати разом з донькою Зофією (1872-1934).
Після смерті фотографа у 1905 році ательє фірми “Е. Тшемеський” (разом із крамницею китайського срібла, відкритою того ж року) провадила власне його донька – Зофія з Тшемеських… Невдовзі Зофія стає членом Львівського фотографічного товариства, що було безсумнівним визнанням таланту, бере участь у виставках.
У 1906 році Зофія вийшла заміж за поштового службовця Рудольфа Губера, відомого львівського фотографа-аматора, також члена Львівського фотографічного товариства… Родинний тандем Зофії і Рудольфа Губерів працював, не змінюючи назву ательє “Е. Тшемеський у Львові”, досить плідно, від 1906 по 1934 роки, вони брали участь у фотовиставках у Львові, Відні, Берліні, Мюнхені, отримуючи численні нагороди, дипломи, відзнаки. Губери стали відомими фотомайстрами міжвоєнного періоду. У 1934 році, після смерті дружини Зофії, Рудольф Губер разом із донькою, також Зофією, розташовує свій заклад “Фото-Губер” на вул. Романовіча, 11 (нині вулиця Саксаганського).
Після 1939 року відомостей про професійну діяльність Губера не збереглось
[1]
Мазур Давид
Мазур Давид розпочав професійну діяльність у 1882 р. – у спілці з фотографом Каролем Рошкевичем він був власником фотоательє, яке являло собою скромний павільйон, розташований у подвір’ї будинку барона Бруніцького на пл. Маріацькій, 3 (тепер пл. Міцкевича). Вже через 5 років він мав власне ательє на вул. Панській, 5 (І. Франка – на місці цього будинку пролягає тепер вул. Богомольця).
Визнання публіки та велику популярність він отримав завдяки виконанню альбому портретів львів’янок – його слава досягнула Відня. Його участь у Загальній Крайовій вмставці 1894 року була відзначена золотою медаллю виставки та почесною нагородою Міністерства торгівлі.
У 1899 р. Мазур купив віллу знаменитого львівського книгаря та видавця Ф. Ріхтера на вул. Пекарській, 11. На першому поверсі будинку розташувались салон для прийомів, фотоательє, а також дамський будуар. У напівпідвальному рівні будинку розташувалась майстерня, лабораторія, кімната для проявки фотографій, склад кліше. Це ательє Мазура функціонувало до 1911 р., коли Мазур продав земельну ділянку разом з будинком друкарю та видавцю К. Якубовському.
У 1911-1914 рр.він працює на пл. Галицькій, 12а (сьогодні це пл. Галицька, 13). це ательє було набагато скромнішим: на третьому поверсі був розташований зал для прийому клієнтів та майстерня, на четвертому поверсі – ательє для фотографування з верхнім освітленням.
Родина Геннерів
Геннер Бернард-старший був одним з перших учнів Люмьєра. Його активна професійна діяльність почалась від початку 1860-х до половини 1870-х років; крім Львова, працював у Перемишлі, Жешуві, Тарнові.
Геннер Якуб Юзеф у 1886-1898 рр. провадив фотоательє на вул. Академічній, 16 у власному будинку, від 1893 р. мав звання надворного фотографа, в цей же час мав філію – фотографічний павільйон на пл. Св. Духа.
Геннер Бернард-молодший (1866-1913)професійну діяльність розпочав у фотографічному закладі батька в Перемишлі. Практикувався та вдосконалював майстерність у відомих фотографів Відня, Будапешта, Праги, Сараєва. У 1886 р. повернувся до Перемишляі отримав від батька комплект фотографічного обладнання та розпочав діяльність сезонного мандрівного фотографа, практикуючи в містах та містечках Східної Галичини. Після дворічної практики він оженився та оселився у Ярославі, де відкрив власний фотографічний заклад. 1905 р. він відкрив фотоательє в центрі Кракова. Цей період його життя був надзвичайно плідним. Він бере участь у виставках фотографії у Відні, Берліні, Мюнхені, отримує дипломи та відзнаки, удосконалює техніку фотографування.
У 1910 р. Б. Геннер переїздить до Львова та відкриває фотоательє в центрі міста, на вул. Коральницькій, 4 (тепер вул. Волошина). Це був заклад, облаштований на найвищому технічному рівні, він користувався найсучаснішими фотоапаратами та обладнанням і матеріалами.
Тшемеський Едвард
Тшемеський Едвард (1843 – 1905) народився у м. Грац; виховувався у Львові, в родині свого дядька Фердинанда. Після закінчення львівської реальної школи відбув військову службу в Трієсті. Близько 1865 р. він практикував у фотоательє Себастьянетті в Трієсті.
У 1868 р. Тшемеський отримав ліцензію на провадження фотоательє у Львові. У 1868 – 1877 рр. ательє Тшемеського знаходилось у будинку поштового відомства на вул. Широкій, 13/14 (тепер – Коперника, 9). Учасник та призер виставок у Лондоні, Відні, Львові.
Блискучий майстер салонного портрету, Тшемеський в 1877-1887 рр. володів ательє у спеціально збудованому заскленому піддашші готелю “Європейський” на пл. Маріацькій, 4 (тепер пл. Міцкевича). Водночас фотограф відкрив філію у містечку Крииниця.
У 1887 – 1905 рр. заклад розташовувався в приміщенні на вул. 3 Мая, 7 (тепер вул. Січових Стрільців), деякий час Тшемеський працював у спілці з зфотографом Леоном Блаховським. Ці роки були найбільш плідними у творчій біографії фотографа – в ці роки він багато фотографує місто, використовує в роботі сучасні фотографічні техніки та матеріали.
Крім салонної фотографії Тшемеський виконував цинкографічні роботи, фотодрук. За його сюжетами видаються перші ілюстровані поштівки з видами Львова (1894 р.) Від 1887 р. працював разом з донькою Зофією. Приблизно 1905 р. було відкрито ще й крамницю китайського срібла. Дочка вийшла заміж за поштового службовця Рудольфа Губера. В продовження традиції Губери стали відомими фотомайстрами міжвоєнного періоду, але протягом майже 70 років не змінювалась назва із прізвищем знаменитого засновника родинної фірми.
Францішек Рихновський
Францішек Рихновський (1850-1929), львівський інженер-механік і винахідник, відомий фотограф-аматор, поляк за походженням. У 28 років стає членом Політехнічного товариства у Львові, відомого та авторитетного далеко за межами Австро-Угорської імперії, входив до його правління. Цікавий факт, у 1881 році Рихновський вперше у Львові створив систему електричного освітлення у будові Галицького сейму (нині головний корпус Львівського університету). Мав невеличку контору інженерних проектів на вулиці Хоронщизни (нині вулиця Чайковського).
З юнацтва захоплювався фотографією, здобув славу одного з найвідоміших львівських фотографів-аматорів. Протягом квітня-вересня 1894 року, згідно з домовленністю з оргкомітетом Загальної Крайової виставки, яка урочисто проводилася у Львові того ж року, виконав серію фотографій міста в процесі підготовки, відкриття і проведення виставки.
Лише 1934 року завдяки зусиллям тодішнього директора Історичного музею Александра Чоловського вдалося викупити у доньки Рихновського негативи і оригінали фотографій, які й досі зберігаються у фондах Львівського історичного музею.
Францішек Рихновський помер у Львові 1929 року, поховали його на Раковицькому цвинтарі у місті Кракові.
Ян Отко
Банківський фахівець Ян Юзеф Отко (1899-1965), від середини 1920-х років упродовж 40 років мешкав у Львові, працював у різних фінансових установах.
Саме із початком “львівського етапу” свого життя Отко захоплюється фотографією та стає фотоаматором вищої кваліфікації.
На початках майстер користувався апаратами зі скляними плитами, згодом використовував 35-мм плівку. У 1930-х стає одним з перших у Львові ентузіастів використання восьмиміліметрової плівки у знимкуванні.
Відомо, що Ян Отко був пошановувачем представництва фірми “Кодак”, використовував їх техніку та послуги.
Аматорські світлини Отко мали в основному родинний характер. Проте, у доробку майстра залишилось чимало видів Львова, побутових світлин, що ілюструють життя передвоєнного міста, є серія робіт з числених мандрівок Карпатами…