Золота Роза

Багатий та впливовий львівський купець Ісаак Нахманович розпочав у 1580 р. будівництво синагоги без дозволу латинського духовенства, через що мав проблеми. У 1603 році Зиґмунд III подарував єзуїтам площі під міським муром, з підтекстом, що міська рада неправомірно продала ту ділянку євреям. За задумом короля, єзуїти повинні були збудувати там свій монастир. Єзуїтам вдалося знайти документ, який свідчив, що колись ця земля належала католицькому священнику Сенявському. Почалося розслідування, яким чином ділянка потрапила у власність євреїв. Євреї, своєю чергою, почали судовий процес і програли його. Страшенний розпач запанував у серцях народу Ізраїлевого. Віддати розкішну синагогу, на яку було витрачено стільки старань і грошей!? Це було понад їхні сили. Але жила тоді у Львові дуже багата й дуже побожна вдова незрівнянної краси — невістка цього самого Нахмановича — Роза. Вона завжди опікувалася бідними, хворими й каліками і давала для них значні пожертви…

Побачивши лихо, яке впало на голову її народу, Роза не замислюючись ні на хвилину, віддала увесь свій великий маєток на викуп святині, але єзуїтський єпископ навіть не хотів про це чути. «Нехай сама прийде з грошима»,— було останнє слово єпископа. Роза була такою вродливою жінкою, що глянувши на неї, єпископ втратив дар мови. Оговтавшись, він вимовив: «Залишишся зі мною, віддам твоїм братам святиню». «Добре»,— відповіла Роза,— «але вже зараз підпиши папір». Документ про те, що єзуїти відмовляються від цієї ділянки землі через декілька хвилин було передано старшим єврейської громади, а Роза залишилася із єпископом. Велика радість опанувала народ Ізраїлевий, євреї зібралися у синагозі, щоб своїми молитвами прославити Господа. Не забули вони у молитвах і свою рятівницю. Ця ніч минула для Рози, як смуга неймовірних страждань. Прокинувшись, єпископ не побачив Рози живою. Вона отруїлася, бо не могла далі жити, заплямована страшною ганьбою. Але життя її не минуло намарно, Роза увійшла до пантеону мучеників і вдячні євреї назвали свою чудову синагогу її ім’ям—«Золота Роза»
Синагога, яка не збереглась дотепер.
Єврейська синагога, котра не збереглась до нашого часу. Сьогодні про цей колись барвистий світ Львова нагадають лише дві синагоги — діюча на вулиці Міхновських та Єврейський культурний центр у колишній синагозі-хасидів по вул.Вугільній. А трагедію громади під час II Світової війни увічнюють пам’ятники — жертвам гетто на пр.Чорновола, в’язням Янівського концтабору біля так званої «Долини смерті», пам’ятні знаки на Янівському цвинтарі.

Кнайпа “Під Золотою Розою”

Адреса: вул. Староєврейська (поруч із синагогою “Золота Роза”)
Телефон: 050-3703863 032-2367553
Години роботи:10:00 – 02:00
З історії будинку, де знаходиться кнайпа “під Золотою Розою”
У XVIII ст. тут були кам’яниця Йозефа Цимелеса і єврейські ятки. Власники: у 1871 р Бсріт Крсипрай. у 1916 р. – Герш Ціммерманн і співвласники; у 1934 р Гебрейська релігійна громада